До написання цієї публікації мене «надихнуло» дві публікації у ЗМІ, мабуть не пов’язаних між собою на перший погляд.

Перша опублікована у грудні 2022 року про те, що адміністрація військової частини А7053 просить жителів Херсона здати зброю, яку видали громадянам під час комплектування бригади тероборони.

Другі 01 лютого 2023 року, про обшукі у екс-голови МВС А. Авакова, що стосувалося контрактів із закупівлі МВС вертольотів Super Puma (Airbus Helicopters H225). Такі слідчі дії були пов’язані з трагедією 18 січня 2023 року в Броварах (авіакатастрофа гвинтокрила МВС).

Почну з того, що у лютому 2022 року українська влада відверто «зліла» окупантам з країни-терориста своїх громадян з півдня України! Достатньо подивитися на мапу щоб зрозуміти те, що територія кримського перешийка взагалі могла бути «неприступною фортецею». Тобто, верховний головнокомандувач, Головнокомандувач Збройних сил України, генштаб та взагалі МО України не захистили територіальну цілісність нашої держави відповідно до ст. 17 Конституції України. Ще раз, річ тільки про те місце вторгнення, яке реально можна було захистити, що не потягнуло б за собою «маріупольську трагедію», захоплення ЗАЕС, не кажучи про захоплення ордою інших міст півдня. Завдяки особовому складу ЗСУ, небайдужим громадянам та зовнішньої допомоги у влади України з’явилася можливість виправити свої помилки, але загиблих не повернути! Відразу зауважу, суть не в обвинуваченні влади в її бездіяльності до 24.02.2022 року, а в діях «місцевих перестрахувальників», які намагаються залишити херсонців без зброї, вимагаючи її здати. Саме в той час, коли «ворог-терорист» знаходиться поруч з містом Херсон. А чому навпаки не взяти та зареєструвати за такими громадянами стрілецьку вогнепальну зброю, а у яких нема роздати та зареєструвати, до звільнення Криму від орди?! Якщо державна влада України вже один раз не була спроможна захистити своїх громадян, то чому їм не надати право захищати самим себе, свої родини та своє місто, відповідно до ст.27 Конституції України?! Річ про тих громадян, які не можуть служити в ЗСУ або в підрозділах тероборони, але можуть користуватися стрілецькою зброєю та можуть організувати спротив ворогу. І це повинно стосуватися громадян всіх «прифронтових» областей нашої країни, де є загроза вторгнення будь яких підрозділів ворога.

Антоновський міст 

На прикладі Херсону, довжина Антоновського моста 1,366 км., тобто до ворога від правого до лівого берега ще менше.

В деяких країнах де нема війни, громадянам дозволяють мати вогнепальну зброю і та таким чином бути учасниками охорони громадського порядку. В той же час у нас, коли ворог практично поруч, «так званні борці за правопорядок» намагають позбавити громадян конституційного права захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань збоку варварів із держави терориста. Тільки злочинці, під виглядом Закону, можуть позбавляти громадян такого права на самозахист, під гаслом «якби чого не вийшло»!

Друга «тема» (безпосередньо стосується «збройного питання»). Це про Авакова А.Б., точніше про його «незайманість» стосовно скоєння ним будь яких злочинних дій! Дуже показова його поведінка, щодо обшуків у нього на початку лютого 2023 року. Про що цій «білий та пухнастий» висловився для ЗМІ: «Слідчі поводилися коректно, хоча доцільність проведення такої слідчої дії виглядає трохи тупувато», (це із публікації в одному з ЗМІ). Зрозуміло, що доки А. Аваков контролює МВС за рахунок залишених ним там «кадрів», то всі будь які слідчі дії відносно нього будуть імітаційні, щоб зайвий раз показати «чистоту рук» цієї особи.

Вище я розповів про «вилучення зброї у мешканців Херсону» (фактично у його захисників, а зараз річ про зброю для «блатних», або для «своїх», як Вам завгодно.

На нашому сайті ми вже публікували статтю про злочинну «роздачу» вогнепальної зброї паном Аваковим (керівником МВС на той час), яка заборонена до володіння громадянам на підставі Постанови ВР України від 17.06.1992 року № 2471-XII. Але така «роздача» робилось під виглядом «заохочення МВС», нібито законно на погляд «роздавальників»?! (посилання на публікацію -  http://www.impeachment.org.ua/news/2020-06-18-241 ).

Наскільки це можна скоротити, це виглядало приблизно так. «Освоївшись» на посаді керівника МВС після свого політичного призначення, А. Аваков підписав Наказ МВС від 30.11.2015 року № 1521, який був складено шахраями у погонах з апарату МВС. Текст цього наказу був відвертим фальсифікуванням діючого законодавства, що сам по себе мало ознаки злочину – «службове підроблення» (ст. 366 КК України). Достатньо процитувати вступну частину цього наказу, щоб зрозуміти суть шахрайства, - «Відповідно до статей 43, 44 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», підпункту 18 пункту 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, НАКАЗУЮ:…».

Виникає питання, - чому МВС замість Дисциплінарного статуту Органів внутрішніх справ, застосовало Дисциплінарний статут ЗСУ? А все дуже просто, ст. 43 Дисциплінарного статуту ЗСУ(чинна на той час) мала такий вигляд: «заохочувальними  відзнаками МО України нагороджуються військовослужбовці та «ІНШІ ОСОБИ» за бездоганну службу та видатні заслуги ПЕРЕД ЗСУ». Тобто, ця 43-я стаття не мала ніякого відношення до заохочень МВС! В Дисциплінарному Статуті ЗСУ була ще одна стаття 44, яка крім Верховного Головнокомандувача ЗСУ та Міністра оборони України, надавала право керівникам інших центральних органів виконавчої влади нагороджувати ТІЛЬКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ з ПІДПОРЯДКОВАНИХ ЇМ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ СВОЇМИ відомчими відзнаками «Вогнепальна зброя» Для міністра внутрішніх справ такими є військовослужбовці Державної прикордонної служби та Національної гвардії, яких він має право нагороджувати відомчою заохочувальною відзнакою МВС України «Вогнепальна зброя» на рівні осіб начальницького складу ОВС! ВСЕ І БІЛЬШЕ НІКОГО!!! Тобто ст. 43 була «притягнута за вуха» до ст. 44 Статуту ЗСУ, і завдяки такому «шулерському міксу» пішла роздача «будь кому» (ТОБТО «ІНШИМ ОСОБАМ) вогнепальної зброї. Виникає питання, як може керівник МВС нагороджувати «відзнакою Міністерства оборони України» «за бездоганну службу та видатні заслуги перед ЗСУ»??? Річ не тільки про «ІНШИХ ОСІБ», а навіть про свої підлеглих! Таки питання виникають після ознайомлення з текстом наказу МВС від 30.11.2015 № 1521.

«…За підрахунками журналістів, тільки за 2014-2016 роки міністр Арсен Аваков в СЕРЕДНЬОМУ, ЩОМІСЯЦЯ ВРУЧАВ 32 ВІДОМЧИХ ВІДЗНАКИ «Вогнепальна зброя» та «У 2019 році нагороду «Вогнепальна зброя» отримали 438 осіб, до 2018 року – 588», це витяги з публікації під назвою «У 2020 році МВС видало 254 одиниці нагородної зброї», опублікованої на сайті «МІЛІТАРНИЙ» від 04.01.2021 року –- ( https://mil.in.ua/uk/news/u-2020-rotsi-mvs-vydalo-254-odynytsi-nagorodnoyi-zbroyi/ ).

Заради справедливості потрібно зазначити, що з початку свого призначення, тобто з 27.02.2014 і до 30.11.2015р. пан Аваков, як керівник МВС «роздавав» вогнепальну зброю завдяки такому ж самому незаконному Наказу МВС від 07.05.2010 № 165, підписаному Могильовом А.В. (останній на час підписання був керівником МВС). Текст Наказу МВС № 165 (могильова) виглядав трохи красивіше, ніж авковській у № 1521, але також не міг надавати права роздавати вогнепальну зброю як заохочення МВС, стороннім до МВС особам. Наказ № 165, також було складено в супереч діючому законодавству України!   

Це не приймаючі до уваги те, що законодавець взагалі не визначився з видами вогнепальної нарізної бойової зброї у вигляді «відомчих заохочень»! На приклад, на відмінність того, що стосується права Президента України про нагородження відзнакою «Іменна  вогнепальна  зброя» (у Президента є таке право, яке визначено законом). Тобто, через не визначення законодавця, всі відомчі заохочення «Вогнепальна зброя», крім «президентської відзнаки», проводилися в супереч ч. 2 ст. 19 Конституції України та Постанові ВР України від 17 червня 1992 року № 2471-XII. Це тільки те, що стосується видів зброї, заборонених для володіння громадянами.

Якщо підвести підсумок, залишивши за нашим поглядом «визначення з видом зброї», то кожний факт передачі Аваковим А.Б. вогнепальної зброї забороненої діючим законодавством до володіння громадянами, «ІНШИМ ОСОБАМ» (стороннім до МВС), є тяжким злочином, який передбачено частиною 1 статті 263 КК України.

Далі буде