В ОО «ИМПИЧМЕНТ» обратися госслужащий с очень достоверной информацией, о том, как сотрудники линейного отдела милиции «очень ловко» покрывают правонарушителей-валютчиков. Информация подтверждена решениями суда:

«… Вимушений звернутись до Вас з інформацією про бездіяльність правоохоронних органів Херсонщини, саме в час коли на загальнодержавному рівні триває їх реформування.

Впевнений, що навіть цей незначний приклад дуже яскраво засвідчить про наявність міцної «спілки» між правоохоронцями та беззаконням.

Справа в тому, що в самому центрі м.Херсона, на Привокзальній  площі залізничного вокзалу, при повному потуранні органів правопорядку процвітає «чорний валютний ринок».

Відомо, що з кожної легально проведеної операції з купівлі-продажу іноземної валюти сплачуються податки, стягуються кошти в Пенсійний фонд, тощо. Донедавна утримувалось 1,5% військового збору на допомогу АТО.

Добре розуміючи, що відсутність подібних витрат призводить до отримання зайвих прибутків та користуючись «сліпотою» правоохоронців, на Привокзальній площі «працевлаштувався» валютний міняла Ліщинський Віктор Васильович. Залучивши до «бізнесу» свого сина Ліщинського Віктора Вікторовича, 1995 р.н. та декількох водіїв вокзальних таксі, щодня приблизно з 18-ї години до 3-4 години, ця зграя буквально «полює» на гостей та мешканців міста, зустрічаючих, проводжаючих та звичайних перехожих і пропонують здати їм, або придбати в них валюту за вигідним курсом. В подальшому «жертва» заганялами підводиться до Ліщинських, які на вулиці, чи в припаркованій поруч автівці й проводять незаконний обмін.

Оскільки все це проходить в  доволі нахабній формі, відкрито, на очах безлічі людей неможливо повірити, що тільки правоохоронці нічого не помічають.

Складається враження, що правоохоронні органи реформуються по всій території Держави, крім м.Херсон, адже таке ганебне явище як «чорні валютчики» вже успішно припинило своє існування на всіх залізничних вокзалах, крім нашого.

Не виникає сумніву, що повз беззаконня щодня байдуже проходять десятки, а може й сотні фахівців, яких Держава утримує саме для контролю за дотриманням законодавства, адже територія площі патрулюється, відпрацьовується, через неї, як пункт пересадки, на роботу та з роботи крокують правоохоронці, в т.ч. працівники Лінійного відділку на станції Херсон, в кінці кінців залізничним транспортом, в т.ч. правоохоронці та їх керівники користуються під час відряджень, поїздок у відпустки, зустрічей та проводжання на потяг знайомих, тощо.

Звісно ж ця бездіяльна сліпота не може бути безкоштовною. Зрозуміло, що особи, які курирують чорновалютний ринок, отримують від мінял в якості винагороди кошти, що мали б надходити до бюджету.

Використовуючи певні власні зв’язки мені вдалось з’ясувати, що Ліщинський (старший) за понад десятилітню історію свого «бізнесу», як і його син, жодного разу, до будь якої відповідальності не притягувався. Адміністративні справи за порушення правил про валютні операції стосовно них судами навіть не розглядались, а відповідно й кошти від їх незаконної діяльності для поповнення бюджету не надходили.

Проте, стало відомо про затримання Лішинського в грудні 2014 року під час обміну 500 доларів США та складання на нього з цього приводу адміністративного протоколу за ст.162 КУпАП України.

Далі просто. Необхідна інформація є в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/)

З’ясовується, що протокол разом з матеріалами, начебто помилково направлено не в той суд, на що в своїй постанові від 5 січня 2015 року  (справа № 667/10861/14-п) звернув увагу суддя та повернув матеріали до районного відділу УМВС для усунення недоліків.

«Усунувши» недоліки 09.02.2015 року протокол з матеріалами знову направляється… в той же самий Комсомольський суд. Суддя в своїй постанові від 09.02.2015  (справа № 667/835/15-п) ще раз вказує на поплутану підсудність, але цього разу сам направляє матеріали в Суворовський суд.

Далі офіційний шлях адміністративного протоколу губиться.

Питання для чого все це робилось розв’язується само собою. Законодавство дає суду на притягнення особи до відповідальності 2 місяці від часу скоєння правопорушення. Через порушення підсудності суд не зміг прийняти рішення по справі, а оскільки затримання Ліщинського В.В. відбулось 15 грудня 2014 року то термін притягнення його до відповідальності сплинув саме на етапі передачі матеріалів з одного суду до іншого – 15 лютого, а отже прийшлось повернути йому всі вилучені кошти та напевно й вибачитись, що потурбували, відволікли від роботи.

Ось така правоохоронна система.

До теперішнього часу ситуація не змінилась. Сімейна династія Ліщинських продовжує активно та без наказано «косити» валюту на вокзалі ігноруючи та плюючи на владу, а правоохоронцям байдуже.

Прощу Вас втрутитись в зазначену ситуацію, припинити валютне свавілля на залізничному вокзалі м.Херсон та забезпечити належну роботу правоохоронної системи.»

ГО «ІМПІЧМЕНТ» вважає, що надана інформація повинна будити оприлюднена!!!